SYNTHETARIUM

У дитинстві я належала до тих, хто виривав сторінки зі своїх зошитів, якщо там з’являлася помилка. Я не могла терпіти плям, виправлень чи нерівних ліній. Мої зошити завжди були тонкими — сформованими тією тугою за стерильним простором. Простором, де все під контролем, де немає місця випадковості, де все можна зробити «правильно».

Synthetarium — це відлуння того дитячого інстинкту.
Але тепер воно поєдналося із сучасною естетикою, де стерильність уже не є лише синонімом чистоти. Це простір, де бездоганна поверхня — не просто результат очищення, а штучна оболонка, що приховує напруження, контроль і холодну красу.

Це своєрідне святилище для штучних форм життя, простір, що існує поза часом і природними циклами. Тут немає запаху ґрунту чи подиху вітру — лише блиск відполірованих поверхонь, штучне світло і тиша, схожа на вакуум.

Synthetarium — це про прагнення приборкати хаос, запечатати його всередині прозорої капсули.
І водночас — про усвідомлення, що навіть у такій капсулі напруження між природним і сконструйованим усе ще живе.

Проєкт досліджує вразливість природи та синтетичних форм життя в умовах сучасного світу, де людина перетворює середовище на
“великий порожній дім”. Назва символізує злиття живого й штучного, флори та фауни, природи й техніки, що співіснують, але втратили гармонію через антропогенний вплив.

Натхненням для проєкту стали ідеї Гарі Снайдера:
Дика природа — не хаос, а впорядкована, саморегульована система, що зберігає внутрішню свободу.

Людська цивілізація часто не помічає дикого, і навіть якщо природа залишається, ми її “не бачимо” та руйнуємо екосистеми.
Поступове злиття органічного й синтетичного змінює уявлення про життя, вказуючи на необхідність етики та відповідальності за співіснування з усім живим.

Візуальна та матеріальна мова:
Хромотварини: створені або зображені істоти, які символізують природу, але змінені колірними та текстурними маніпуляціями, щоб підкреслити їхню вразливість.

Синтетичні люди та скульптури : уособлюють технологічний прогрес і його вплив на екологію, нагадуючи, що сучасний світ часто замінює живе механічним.
Композиційне поле: сцени, де флора і фауна взаємодіють з технологією — часто відчувається порожнеча, відчуження та втраче гармонія.