Анна використовує фотографію, як художній інструмент для вираження латентних явищ, емоцій, станів, з певного ракурсу, які часто прихованні ореолом стереотипів та кліше. Мисткиня відкриває завісу цього світу і заглядає в його астральну частину, її фото пронизані якоюсь метафізикою.
Автор із захватом спостерігає за буденними простими речами і насичує відзняті кадри екзистенціальними сенсами.
«Я не дотримуюсь чіткого алгоритму, коли відчуваю момент, що повинен бути зафіксованим, дуже часто вони, навіть, зненацька стають розфокусованими і, це, ще більше додає їм життя.» – коментує Анна спонтанний процес фіксації картинки.
